###Доукомплектуватися – і курс на першу лігу! ###

Новий футбольний сезон для ПФК «Суми» є багатообіцяючим. Команда не лише зберегла прописку в другій лізі, а й, «підсилившись» серйозним інвестором, має амбітні плани на чемпіонат. Не випадково ж до Сум запросили на посаду головного тренера Ігоря Жабченка, котрий із кіровоградською «Зіркою» пройшов шлях від другої ліги до першої.

Результати не забарилися. Доукомплектувавшись нашвидкуруч, сумчани за підсумками літньо-осінньої частини сезону лише на кілька очок відстають од лідера. Про те, як пройшов цей відрізок чемпіонату, на підсумковій прес-конференції розповіли генеральний директор клубу Вадим Гордієнко та головний тренер Ігор Жабченко.

—Як прокоментуєте виступ команди в осінній частині чемпіонату?

—І.Ж. Хотілося б, звичайно, очолювати турнірну таблицю з чималим відривом від суперників. Але ви знаєте, що колектив зібрався за 5-7 днів до початку чемпіонату, й те завдання, яке ми перед собою поставили — бути серед лідерів і відставати від команди, котра очолить турнір, з мінімальним відривом, — у принципі виконали. Проте все, що планували, пройшло не зовсім так, як того б хотілося. Перш за все, це стосується трьох домашніх нічиїх. Гадаю, що якби ми виграли ці матчі, то були б нагорі турнірної таблиці. Загалом же, свій виступ оцінюємо на четвірку з мінусом. Добре, що за короткий час нам усе ж вдалося зібрати певну групу людей, які допомогли виконати те завдання-мінімум, яке ми поставили перед собою. Нині в нас буде велика перерва, тож матимемо вдосталь часу для того, щоб справді зібрати вже ту команду, яка вирішуватиме завдання виходу до першої ліги.

—Команда зіграла стабільно, досягла хороших результатів як удома, так і в гостях. Який головний показник став визначальним?

— І.Ж. Гадаю, що зібралися ті футболісти, які прислухалися до наших порад і виконували ті вимоги, які перед ними ставили. Не все так добре було спочатку, бо деякі гравці звикли до одного футболу, а моя концепція — грати першим номером в атакувальнии футбол. Тож потрібні були такі гравці, які відповідають цьому рівню, тобто технічні, які вміють думати. Вважаю, що саме на досвідчених футболістах мусить будуватися команда, а молодь повинна рівнятися на них. До того ж, нам бракує кваліфікованіших футболістів, аби ті моменти, які ми створювали в домашніх іграх, були реалізовані.

—У яких матчах команда показала футбол високого рівня, а в яких їй це не вдалося?

— І.Ж. Не скажу, що ми провели ці матчі на високому рівні, але до кінця чемпіонату наша команда справді функціонально вже була підготовлена. А коли «Скалі» поступилися, тоді гра залишала бажати кращого. З одного боку, це добре, що ми побачили в зустрічі зі «Скалою», на що здатні, тому зробили оперативні висновки, й шестеро хлопців одразу залишили команду. У домашній грі зі «Скалою» нічия була зумовлена тим, що троє-четверо гравців не змогли взяти в ній участь. До того ж, «зламався» Віталій Розгон. А в команді було всього 14 гравців, тому кадрові проблеми не минули безслідно. З чернігівською «Десною» гра була бойовою, хоча нам так і не вдалося втримати перемогу. Та, загалом, ми впоралися, тож різниця в три очки — це оптимальний варіант для того, щоб потрапити до першої ліги.

—Кого з футболістів хотіли б відзначити?

—І.Ж. Нікого не хотілося б відзначати. Так, можливо, не все в нас виходило, але вся команда жила однією метою і робила все можливе задля її досягнення, за що я вдячний хлопцям.

— Чи збираєтеся підсилювати команду? Робитимете ставку на сумських футболістів чи на гравців інших клубів?

— І.Ж. Підсилюватися ми, звичайно, збираємося. Шукатимемо майже шістьох кваліфікованих футболістів. А щодо сумських виконавців, то мені говорили, що є 60 гравців. Назвіть мені хоча б 10. Це не так уже й важливо, звідки футболіст: сумський чи не сумський. Цього я не розумію. Я народився в Києві, а грав за різні клуби — «Чорноморець», «Шахтар», «Кремень», «Ротор». Я що, став гірше грати від цього!

— А якщо раптом у команди виникнуть фінансові проблеми і футболісти, яких ви запросили, відмовляться виступати, хто тоді гратиме?

— І.Ж. Гадаю, що в нас буде стабільне фінансування.

—Чи може команда цим складом гідно виступити в першій лізі?

— І.Ж. Нижче 15-го місця ми б не опустилися.

— Як ви вважаєте, вихід до першої ліги не буде передчасним, особливо, якщо брати до уваги стан інфраструктури клубу?

—І.Ж. Не думаю. Важливо, аби була стабільність у клубі. Жодних перешкод немає для того, щоб під час зимового антракту створити команду, яка входила б до десятки навіть у першій лізі. Повторюся: головне — стабільність, аби все своєчасно виплачувалося. Ви ж, напевно, чули, що нам обіцяють побудувати поля?

—В.Г. Якщо команда все-таки вийде до першої ліги, то це вже буде стимулом для того, щоб швидше працювати над нашою інфраструктурою: будувати поля, базу, створити дитячу школу на базі клубу і тому подібне.

— Клуб планує організовувати виїзди вболівальників на гостьові матчі?

—В.Г. Плануємо, але цього сезону ми виступаємо в групі «А», тож більшість наших виїздів є дальніми. Проте в найближчі міста ми плануємо організовувати виїзди сумських уболівальників. І ми усвідомлюємо, що це дуже важливо для перемоги команди.

—Як проходитиме підготовка до весняної частини чемпіонату?

—І.Ж. Зберемося в лютому в Сумах. До березня працюватимемо над функціональною підготовкою гравців, як то кажуть, «набігатимемо кілометраж». Усе це відбуватиметься паралельно з тренажерним залом і заняттями в басейні, а також — аеробікою. Далі плануємо провести три підготовчі збори в Нікополі. Маємо вдосталь часу, аби команда у відмінній формі підійшла до весняної частини чемпіонату.

—Уже можете сказати, які гравці від вас підуть, яких буде відраховано, а які прийдуть у команду?

— І.Ж. Поки лише четверо залишили команду. Останніх відраховувати не будемо. Прибирати й набирати нових гравців просто немає сенсу. Потрібні точкові кадрові вливання, аби, навпаки, — підсилити команду.

—Ви не помилилися, коли відрахували з клубу Бундаша, котрий був одним із лідерів і диспетчером команди?

— І.Ж. Коли я був ще тренером кіровоградської «Зірки», Славик Бундаш травмував коліно. Деякий час він лікувався в Кіровограді. Очоливши ПФК «Суми», я зіштовхнувся з такою ситуацією, що когось потрібно було заявляти й підсилювати команду. Ми заявили Бундаша, адже він досвідчений футболіст, який дуже мені допоміг у Кіровограді. Слава перейшов до нашого клубу, але його травма коліна давала про себе знати, та й вік про себе нагадував. У грі з чернігівською «Десною» й на тренуваннях, спостерігаючи за ним, я зрозумів, що травмоване коліно не дозволяє йому грати на повну силу. А що стосується Бермудеса й Марченка, то я не шкодую. Це не мій стиль футболістів.

—Як збираєтеся залучати вболівальників на стадіон? Адже три тисячі для Сум це замало...

—В.Г. Ви ж знаєте, що найкращою рекламою для того, щоб залучити глядачів на стадіон, є гра команди, малюнок гри, результат, місце в турнірній таблиці. Вважаю, що це найвагоміші аргументи, які мають привабити глядачів. Коли все буде в одного господаря (стадіон і клуб), то буде реклама в інших масштабах і в іншому стилі. Нині ж, як ви знаєте, рекламою клубу займається ВАТ «Спартак», який не в усіх районах міста надає інформацію про матчі. Гадаю, це велика робота. Центральні вулиці та проспекти мають бути устатковані банерами з рекламою клубу, анонсами матчів. Багато є таких ідей і розробок, отож якщо все буде так, як ми плануємо, то з нового чемпіонату станеться новий підхід до цієї справи.

— А як вирішуватимете питання з автобусом?

—В.Г. На сьогоднішній день керівництво «СНПО ім. Фрунзе» підготувало лист голові правління ВАТ «Сумихімпром» з проханням продати автобус баскетбольного клубу. Нині чекаємо відповіді. Якщо не отримаємо позитивної відповіді в письмовій формі, то в нас є ще кілька інших варіантів. Ми плануємо до нового року все-таки придбати автобус.

—А з тренувальними полями як бути?

—В.Г. Ми ще раніше розмовляли з Миколою Івановичем Желізним про те, що є хороше місце в парку імені Кожедуба, за стадіоном «Ювілейний», біля літнього кінотеатру. Там можна розмістити два футбольних поля: одне зробити зі штучним покриттям, інше — з натуральним. Тобто такі місця є, лише потрібно все це узаконити, і з весни вже можна починати роботи. А доти тренуватимемося в Сироватці.

—Чи плануєте випуск атрибутики з символікою клубу?

—В.Г. Над цим питанням ми вже попрацювали, й на сьогоднішній день першу частину грошей вже перераховано за атрибутику. Ми ще працюватимемо над питанням, аби атрибутика перебувала в повному обсязі й була цікава для всіх. Нам уже передали двадцять шарфів з символікою клубу. Зрозуміло, що ці шарфи я презентував шефам, спонсорам. Це була перша частина. Будуть ще шарфи. Можливо, вже 1 грудня в офісі клубу можна буде і придбати ці речі. Продовжуватимемо працювати в цьому напрямі, бо навіть такі дрібниці приносять радість уболівальникам клубу.

—Де плануєте продавати атрибутику?

— В.Г. Спочатку це можна буде робити в офісі футбольного клубу. А взагалі плануємо з початку чемпіонату поставити намет, де й відбуватиметься реалізація цієї атрибутики.

—Які позиції вимагають підсилення?

— І.Ж. Усі. Потрібні центральний оборонець, центральний півоборонець, нападник.

—Скажіть, чому Дмитро Бермудес не потрапляв до основного складу команди, адже він у минулі роки вів команду вперед, був її диспетчером...

—І.Ж. Я ще раз повторюю — це не мій стиль футболіста. Я не люблю повільних гравців, які не відбирають м'яч. Якщо він забиватиме по два м'ячі в кожному матчі, тоді звільнимо його від відбору м'яча.

—Хто в клубі диспетчер, який зв'язує захист з півзахистом та нападом?

— І.Ж. У нас є команда, командні дії, але нам потрібен час, аби знайти таку людину. Шукатимемо.

— Які довгострокові плани має команда, крім футбольних?

—В.Г. Якщо ми прагнемо вийти до першої ліги, то це свідчить про те, що вже зробили крок уперед і до чогось прагнемо. Зрозуміло, що концепція має бути такою: команда виходить до першої ліги, в ній вона повинна пограти сезон-два, завоювати місце в десятці, а далі в п'ятірці. Потім усе залежатиме від господаря клубу, наскільки дозволяють його амбіції. Знаю, що в цієї людини амбіції є. За Ігоря Жабченка як тренера я впевнений. Мене більше хвилюють інші питання: матеріально-технічна база, ДЮСШ при клубі, автобус тощо. Нам потрібно більше над цим працювати. Якщо будуватимемо тренувальні поля й базу, то споруджуватимемо їх на перспективу. На сьогоднішній день я зробив невеликий кошторис бюджету клубу наступного року, аби 2011-го ми змогли на першість області заявити ПФК «Суми-2» (хлопці 1993 і 1994 р.н.), які гратимуть у цій команді. Ми відбиратимемо юнаків зі всієї області — молодих і талановитих, аби їх можна було потім залучати в основну команду. Тим паче, що ліміт наступного року є. Його ми закінчуємо відбором хлопців 1992 р.н., далі — 1993 р.н. Тому, думаю, господарі й інвестори дадуть нам гроші (усна домовленість є), аби ми заявили команду, яка гратиме в першості області.

—Скажіть, наскільки господар команди цікавиться справами клубу? Чи він телефонує вам?

—В.Г. Ви знаєте, це людина іншого рангу, і телефонувати він мені не може. Костянтин Григоришин спілкується з дирекцією «СНПО ім. Фрунзе» і з Чернявським Віктором Івановичем, першим заступником губернатора. Він запитує про справи клубу, вони йому доповідають. А наше завдання — зробити так, щоб було більше позитивних доповідей.

Олександр ТРАВЯНКА, газета «Український футбол»